Пригадайте найважливіші пам’ятки культури Русі-України в X — першій половині XI ст. Який вплив на розвиток культури Русі-України справило прийняття християнства?

1. ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

Культура Русі-України в другій половині XI - першій половині XIII ст. перебувала в стані розквіту. Зберігалися культурні традиції попередніх часів. На розвиток культури позитивно впливало розширення знань про надбання інших сусідніх народів.

Значними осередками культури залишалися церкви та монастирі. Розвивалася і народна культура: усна народна творчість, прикладне мистецтво.

Негативний вплив на розвиток культури справляли князівські чвари та міжусобиці.

2. ОСВІТА І НАУКОВІ ЗНАННЯ

У Русі-Україні, як і раніше, діяли школи при церквах і монастирях. Можна було здобути також домашню освіту. Написи (епіграфічні пам’ятки) на побутових речах, графіті, берестяні грамоти свідчать про високий рівень поширення грамотності серед населення Русі-України. Книжне навчання було доступне для представників різних верств суспільства. Були навіть осередки навчання для дівчат. У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка заснувала при Андріївському монастирі школу для дівчат.

Історичні ПОДРОБИЦІ

На стінах Софії виявлено слова, які мають ознаки сучасної української мови:

«Господи, помози рабу своєму Василеві...» — така форма давального відмінка (Василь — Василеві) не зустрічається в російській мові, а збереглася лише в українській.

Остапко, Іванко, Жадко — зменшувально-пестливі форми чоловічих імен, характерні для української мови.

Дієслова в минулому часі, які закінчуються на «в»: писав, ходив (а не — писал, ходил), а також дієслова із закінченням «ти»: долучити, скончати. Типові для української мови чоловічі імена із закінченням «о»: Данило, Кирило, Дмитро.

Форми дієслів без літери «т»: пече.

Поміркуймо!

1. У чому полягає значення графіті як історичного джерела?

2. Які знання, на вашу думку, передавали дітям у родинах?

Так само, як і в інших країнах, на Русі поширювалися наукові знання. Шлях до наукових досягнень у різних галузях наук відкривали перекладені твори, що містили інформацію з історії, географії, медицини, астрономії тощо. Досвід господарської діяльності, будівництва храмових споруд, палаців князів і бояр, оборонних укріплень сприяв накопиченню практичних знань з хімії, математики, арифметики. Розвивалися медичні знання. До нас дійшли згадки про лікаря Агапіта.

Свідчать, документи

Києво-Печерський патерик (збірка оповідань) про Агапіта

[...] блаженний Агапіт почав допомагати святому старцю в подвигах та трудився і так багато років; коли захворював хтось з братії, блаженний залишав келію свою, в якій не було нічого, що можна було б викрасти, приходив до хворого брата і служив йому: піднімав його, укладав, виносив на своїх руках і невпинно благав Бога про зцілення недужих; якщожхвороба іноді і затягувалася, то через це Господь бажав помножити віру і посилити молитву раба Свого Агапіта. Наслідуючи подвигам преподобного Антонія, блаженний Агапіт сподобився бути учасником і рівним з ним благодаті: молитвою своєю він зціляв усіх недужих, також подаючи їм трави, які варив в їжу собі, за що, власне, і був прозваний лікарем.

1. Хто був зразком для Агапіта в лікарській справі?

2. На прикладі діяльності Агапіта розкрийте вплив християнства на розвиток культури в Русі-Україні.

3. ЛІТЕРАТУРА РУСІ-УКРАЇНИ

Пригадайте, які жанри літератури розвивалися в Русі-Україні. Де розташовувалися осередки книго-писання? Чим відрізнялася перекладна та оригінальна література?

Розкрийте характерні особливості пам’яток літератури, фрагменти назв яких згадані у хмаринці слів.

Започатковані з прийняттям християнства традиції літературної творчості розвинулися і в другій половині XI - першій половині XIII ст.

Діємо: практичні завдання

За допомогою схеми та матеріалів підручника складіть розповідь «Пам’ятки літератури другої половини XI - першої половини XIII ст.». У розповіді зверніть увагу на розкриття особливостей жанрів літератури.

Поясніть, у чому полягає значення літературних пам’яток як історичних джерел вивчення історії Русі-України.

Як ми вже знаємо, найвідомішим оригінальним твором Русі-України є літопис «Повість минулих літ». Повість закінчена в 1113 р. Літописи писалися «давньослов’янською» («церковнослов’янською») мовою із вставками слів із місцевої лексики.

Карто запам’ятати!

Літопис — історико-літературний твір, у якому розповідь ведеться за роками.

Назва «літопис» походить від структури творів, де датовані події починаються зі слів «в літо» (в рік).

Саме з «Повісті», що об’єднує біблійну історію та історію Русі-України, ми знаємо про більшість подій, що відбувалися на східнослов’янських землях до початку XII ст. Оригінал повісті не дійшов до нас, ми маємо лише копії, зроблені не раніше XIV-XV ст. (так звані Лаврентіївський, Радзивіллівський та Іпатіївський списки). Тому щодо авторства «Повісті минулих літ» серед істориків точаться

дискусії. Упорядником оригінальної версії 1113 р. вважається монах Києво-Печерського монастиря Нестор, який увійшов в історію під прізвиськом «Літописець».

Поміркуймо!

Як ви вважаєте, чому нині в день вшанування пам’яті Нестора Літописця, 9 листопада, відзначають День української писемності та мови?

Монета «Нестор Літописець» номіналом 50 гривень, випущена Національним банком України (реверс, серія «Духовні скарби України», 2006 р.)

На початку XII ст. написане «Повчання дітям» Володимира Монома-ха. Цей твір є першим педагогічним твором Русі-У країни.

Особливе місце серед літературних творів займає героїчна поема, створена 1187 р. невідомим автором, — «Слово о полку Ігоревім». Текст написаний «давньослов’янською мовою», але збагачений народною місцевою українською лексикою.

«Києво-Печерський патерик» XIII ст. оповідає про легендарне заснування Києво-Печерського монастиря, життя і «чудеса» його ченців.

Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра «Ізборника Святослава» (пам ’ятка книжкової мініатюри, 1073 р.)

4. АРХІТЕКТУРА ТА МИСТЕЦТВО

Пригадайте, коли і за яких обставин у Русі-Україні поширилось кам’яне зодчество. Який вигляд мали храми Русі-України доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого? Як оздоблювали інтер’єр храмів?

Архітектура періоду другої половини XI — першої половини XIII ст. мала певні особливості порівняно з попереднім часом. Поступово поширюються однокуполfern шестистовпні культові споруди. Починаючи з кінця XII ст., архітектурні форми ускладнюються, прикметною особливістю споруд є своєрідний злет у височінь, спрямованість у небо.

Фотозагадка

Культурна спадщина Русі-Украї-ни має драматичну історію. Уважно розгляньте ілюстрації та визначте, які пам’ятки архітектури Русі-України відповідають зразкам культового будівництва тих часів, а які — ні. Дізнайтеся за допомогою додаткових джерел інформації, коли і за яких обставин пам’ятки змінили свій вигляд; які трагічні події їм довелося «пережити». Підготуйте творчий проект за результатами дослідження.

П’ятницька церква, кінець XII - початок XIII ст., м. Чернігів (сучасне фото)

Храми традиційно оздоблювали мозаїками, фресками, іконами.

«Євхаристія» — мозаїчна композиція Михайлівського Золотоверхого собору, 1108р., м. Київ, ймовірний автор Алімпій {сучасне фото)

Поміркуймо!

Пригадайте, як створюють фрески й мозаїку. Як ви розумієте поняття «стінопис»?

Однією з найдавніших ікон Русі є Вишгородсъка ікона Богородиці, подарована в першій половині XII ст. константинопольським патріархом князю Мстиславу Великому — сину Володимира Мономаха. Деякі мистецтвознавці вважають, що цю ікону створив Алімпій — відомий руський іконописець другої половини XI - початку XII ст.

На Свенській іконі Богородиця зображена із засновниками Києво-Печерського монастиря — монахами Антоні-єм і Феодосієм.

Історичні ПОДРОБИЦІ

Антоній був родоначальником руського чернецтва, засновником першого на Русі монастиря в м. Києві. Народжений у Любе-чі біля м. Чернігова Антип побував у найвідомішому грецькому монастирі на горі Афоні. Постригшись у ченці, він взяв собі ім’я Антоній і за часів Ярослава Мудрого оселився в печері, що поклала початок Києво-Печерському монастирю. Слава ченця-аскета притягувала до Антонія сподвижників та учнів. Одним із сподвижників був Феодосій, який і очолив Києво-Печерський монастир у другій половині XI ст.

Високого рівня розвитку досягло прикладне мистецтво: художнє різьблення по каменю, ювелірна справа в техніці емалі та черні. Техніка пе-регородчастої емалі прийшла на Русь з Візантії.

Давньоруські вироби за своїми технічними й художніми якостями не поступалися візантійським, їхні кольори були більш яскраві та виразні. Особливо характерним для руських емалей був білий колір, що увиразнював колористичну гаму.

запитання і заїдання

1. Назвіть пам’ятки культури Русі-України другої половини XI - першої половини XIII от.

2. Установіть відповідність між назвами літературних пам’яток і короткими викладами їхнього змісту.

3. Виконайте тренувальну онлайн-вправу:

Досліджую і аналізую

1. Зіставте історичні умови розвитку культури доби розквіту Русі-України (наприкінці X - у першій половині XI ст.) та за доби роздробленості. Чим вони відрізнялися, а в чому були схожими?

2. Доведіть або спростуйте тезу: «Культура Русі-України формувалася внаслідок діалогу двох культур: візантійсько-християнської і народної».

Виконайте творчий проект (мультимедійна презентація, фотогалерея, інстаграм-пост, ілюстрована карта тощо) «Віртуальна мандрівка культурними центрами Русі-України».

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас авторів Дрібниця, Щупак